- співучень
- -чня, ч., рідко.Той, хто вчиться або вчився десь разом із ким-небудь; однокласник, однокурсник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
співучень — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
співучениця — і, рідко. Жін. до співучень … Український тлумачний словник